сполучити
Смотреть что такое "сполучити" в других словарях:
сполучити — див. сполучати … Український тлумачний словник
сполучити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
неореалізм — у, ч. 1) Напрям в італійському мистецтві та літературі 40 х рр. 20 ст., визначальними рисами якого були демократизм, гуманізм і прагнення показати життя без прикрас. 2) Ідеалістична течія в філософії, яка робить спроби сполучити суб єктивний… … Український тлумачний словник
несполучуваний — а, е. Такий, що його неможна сполучити, з єднати з кимось, чимось … Український тлумачний словник
сполучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до сполучити. 2) у знач. прикм. Нерозривно пов язаний з чим небудь; який неодмінно супроводжує що небудь інше. 3) у знач. прикм. Об єднаний, спільний. 4) у знач. прикм., тех. Який перебуває у взаємодії, взаємно зв… … Український тлумачний словник
сполучення — я, с. 1) Дія за знач. сполучити, сполучати і сполучитися, сполучатися. 2) Зв язок між віддаленими пунктами за допомогою яких небудь засобів пересування; можливість зв язку з ким , чим небудь. Паралельне сполучення. 3) рідко. Те саме, що … Український тлумачний словник
сумісний — а, е. 1) Який здійснюється спільно, гуртом, разом з ким небудь; спільний. || Який відбувається, проводиться спільно або водночас. Сумісне внесення добрив. 2) Якого можна поєднати, сполучити з чим небудь. •• Сумі/сні рівня/ння мат. система рівнянь … Український тлумачний словник
єднати — I (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким н.), ріднити, братати, зближати, зближувати, зблизити, об єднувати, об єднати, з єднувати, з єднати, поєднувати, поєднати, пов язувати, пов язати, зв язувати, зв язати, зріднювати … Словник синонімів української мови
з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі … Словник синонімів української мови
сполучати — сполучувати, сполучити (скріплювати, зв язувати одне з одним), з єднувати, з єднати, злучати, злучити, поєднувати, поєднати … Словник синонімів української мови
